?

Log in

No account? Create an account

Олексій Соловйов/Oleksiy Solovyov

Previous Entry Share Next Entry
Pablo Pineda - перший в Европі вчитель із синдромом Down'a (Europas erster Lehrer mit Down syndrom)
мій хрестик
oleksol

Пабло Пінеда (Pablo Pineda) - іспанець, народився у 1974 р., живе у Малазі (Málaga), працює у міському уряді, є першою в Европі людиною з синдромом Дауна, яка здобула вищу освіту. До речи, в Іспанії 85% дітей зсиндромом Дауна навчаються у звичайних школах.

Pablo Pineda у 2009 році одержав, як кіноактор, нагороду Срібна Мушля (Silver Shell) на San Sebastián International Film Festival за свою участь у стрічці Yo Tambien, де він грав роль людини з синдромом Down'a, яка одержує університетську освіту та ступінь бакалавра, що наближено до його власного справжнього життя. Pineda здобув університетський диплом учителя й ступінь бакалавра з психології навчання. З власних слів, спочатку він хотів стати адвокатом, далі - новинарем. Але його професор порадив вчитися на викладача через значну конкуренцію серед правників і журналістів. Та Пабло анітрохи не шкодує, оскільки з великим задоволенням працює з дітьми й почувається дуже потрібним. Вважає великим недоліком суспільства нездатність сприймати иншість. За його словами, суспільство ділить усе, що йому незрозуміло, на групи й наклеює на них наліпки: «гомосексуалісти», «іміґранти» і навіть «жінки». Багато хто не знає, як з цими "иншими" слід поводитися. Суспільство їх обмежує, ставиться, як до дітей, попросту уникає. Виникають стереотипи, упередження, як до нездар.

На запитання стосовно його ставлення до переривань вагітностей із хворими плодами відповів: "Я проти переривання. Але не з моральних поглядів, а з погляду випробування. Це жорсткий, але вкрай збогачуючий досвід, котрий є неможливим у разі переривання вагітности з хворою дитиною. Батьки з "иншими" дітьми ся покращують, вони стають більш терпимими й дружніми. Це можливість, яку варто використати."

Відповідь на запитання щодо тривалости життя людей із синдромом Дауна лише близько 30 років: "Це міти, що виникають відповідно до історії держав та науки. Сьогодні стан справ зовсім инший: ми старіємо. Це залежить від ступеня нашої фізичної та душевної жвавости. Сьогодні багато молодих людей із синдромом Дауна страждають на ожиріння. Особисто я завдяки фізичним вправам та дієтам схуд на 18 кг. На моє щастя, я зростав у культурній родині, зі щоденними газетами й бібліотекою, в мені дуже рано прокинулася цікавість. Заборона культури – це спосіб убивства. Ми обираємо лише найліпше, але, якщо ми усі будемо однаковими, ми значно зубожіємо. Квіти усі різні й усі гарні. Прагнення до соціальної однорідности – хвороба суспільства. Якщо всі мислять однаково, усі схожі один на одного – тоді це фашизм."

На запитання, що є важливим при вихованні дітей із синдромом Down'a Пабло відповів: "Таку дитину слід виховувати як дитину, а не як неповносправного; їй необхідно надати освіту. Батькам слід розмовляти з дитиною, оскільки найлютішим ворогом дітей із синдромом Дауна є тиша. Такі діти не повинні мати комплекси. Батьки завжди мають бути з ними, показувати, що це їх дитина.

Дітьми з синдромом Дауна не треба надмірно опікуватися: вони мають повсякчас одержувати душевні та фізичні заохочення вчитися самотужки. Інакше їх батьків не можна назвати батьками."